ОЦІНЮВАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

ОЦІНЮВАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Зведений перелік робіт з підсумкової перевірки,

які проводяться в 1-4 класах з мови

Вид перевірки	1 клас		2 клас		3 клас		4 клас
	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.
Читання*	–	1	–	–	–	–	–	–
Списування	–	1	1	1	1	1	1	1
Диктант	–	–	2	1	1	2	1	2
Перевірка мовних знань і вмінь	–	–	1	2	1	2	1	2
Письмовий переказ	–	–	–	–	1	–	1	–
Діалог (усно або письмово)**				1	1		1
Підсумкова контрольна робота/ Державна підсумкова атестація	–	–	–	–	–	–	–	1
Загальна кількість перевірок за семестр	–	2	4	5	5	5	5	6

*у 2-4 класах сформованість читацьких умінь перевіряється на уроках літературного читання;

** форма перевірки діалогу (усно або письмово) – за вибором учителя.

*у 2-4 класах сформованість читацьких умінь перевіряється на уроках літературного читання;

** форма перевірки діалогу (усно або письмово) – за вибором учителя.

Тематичні контрольні роботи можуть проводити за поданими у таблиці видами перевірок: диктант (без завдань з мовної теми), списування (без завдань з мовної теми), тестові завдання з мовної теми (без завдань на списування і запис під диктовку), письмовий переказ. Водночас контрольні роботи можуть бути комбіновані: диктант із завданнями з мовної теми чи тестовими завданнями; списування із завданнями з мовної теми чи тестовими завданнями. Загальна кількість перевірок за семестр від вибору кількості комбінованих робіт не змінюється. При цьому протягом навчального року комбінованих робіт має бути не більше 4.

Списування і диктант є основними формами перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності.

Вимоги до текстів диктанту і списування як окремих видів робіт

(без завдань з мовної теми)

Клас	Семестр	Кількість слів у тексті	Кількість орфограм у тексті диктанту та пропущених орфограм у тексті для списування (%)	Кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на дошці
1	І	-	-	-
	ІІ	20-30 слів	-	-
2	І	30-40 слів	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 1
	ІІ	40-50	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 1
3	І	50-60 слів	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 2
	ІІ	60-70 слів	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 2
4	І	70-80 слів	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 2
	ІІ	80-90 слів	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 2

За диктант та списування виставляють одну оцінку. При оцінюванні диктантів та списування доцільно брати до уваги грамотність і культуру оформлення письмової роботи. Оцінювання грамотності рекомендується здійснювати за такими вимогами:

орфографічні і пунктуаційні помилки вважаються рівноцінними;

помилка в одному й тому самому слові, яке повторюється в диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але в різних словах вважаються різними помилками;

негрубими вважаються такі помилки: повторення тієї самої букви в слові; недописування букви в кінці слова (не за правилом); двічі підряд написане те саме слово в реченні. Дві негрубі прирівнюються до однієї грубої помилки;

охайні виправлення (неправильне написання на правильне) помилками не вважаються;

орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються (якщо відповідні слова не були виписані на дошку під час диктанту, а розділові знаки не диктувалися вчителем).

Норми оцінювання списування та диктанту

Рівень навчальних досягнень учня/учениці	Бали	Кількість помилок
Початковий	1	17 і більше
	2	14-16 помилок
	3	11-13 помилок
Середній	4	8-10 помилок
	5	5-7 помилок
	6	1 негруба та 4 грубих помилки
Достатній	7	2 негрубі та 2 грубі помилки, або 3 грубі
	8	2 негрубі та 1 груба або1 негруба та 2 грубі помилки
	9	1 негруба та 1 груба помилки
Високий	10	2 негрубі помилки
	11	1 негруба помилка
	12	––

Підсумкова перевірка мовних знань і вмінь здійснюється фронтально, письмово і складається із завдань на розпізнавання вивчених мовних явищ, групування і класифікацію мовних одиниць, сполучення слів, доповнення, трансформування речень, добір належної форми слова, потрібної лексеми тощо. Водночас підсумкову перевірку мовних знань і вмінь можна проводити у тестовій формі. Тестова робота складається із завдань двох типів, вимоги до формування яких у 2 класах та 3-4 класах подано у таблицях.

Вимоги до формування змісту та оцінювання тестової роботи

з перевірки мовних знань і вмінь у 2 класі

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Завдання закритого типу, які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей	3	2 бали	6 балів
2.	Завдання відкритого типу, що виконуються без опори на запропоновані варіанти відповідей (на встановлення відповідності; на встановлення правильної послідовності; з короткою відповіддю: самостійне утворення форм слова, добір слів за певною ознакою тощо; з розгорнутою відповіддю творчого характеру: побудова речень, продовження тексту, висловлення власної думки тощо)	2 (1з яких творче)	3 бали*	6 бали
Разом		5	-	12 балів

* якщо завдання виконано частково, то учневі зараховується від одного до двох балів.

Вимоги до формування змісту та оцінювання тестової роботи з перевірки мовних знань і вмінь у 3-4 класах

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Завдання закритого типу, які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей	4	1 бал	4 бали
2.	Завдання відкритого типу, що виконуються без опори на запропоновані варіанти відповідей (на встановлення відповідності; на встановлення правильної послідовності; з короткою відповіддю: самостійне утворення форм слова, добір слів за певною ознакою тощо; з розгорнутою відповіддю творчого характеру: побудова речень, продовження тексту, висловлення власної думки тощо)	4 (1з яких творче)	2 бали*	8 балів
Разом		8	-	12 балів

* якщо завдання виконано частково, то учневі зараховується 1 бал.

Вимоги до формування змісту та оцінювання комбінованої роботи (диктант/списування із завданнями з мовної теми за змістом тексту)

для 2-4 класів

№ з/п

Види завдань

Кількість завдань

Кількість балів за кожне правильно виконане завдання

Максимальна кількість балів

3 клас: обсяг тексту - 35-40 слів           (І семестр), 40-45 слів (ІІ семестр); кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на

2.	Завдання за змістом тексту для перевірки мовних знань	4	1 балу	4 бали
3.	Творче завдання до тексту	1	2 бали**	2 бали
Разом		6	-	12 балів

* за кожну допущену у диктанті або списуванні помилку знімається по 1 балу; за 6 і більше помилок – жодного бала не ставиться;

** у творчому завданні виставляють по 1 балу за зміст і грамотність, де враховують помилки лише на ті правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.

Вимоги до формування змісту та оцінювання комбінованої              роботи (диктант/списування із тестовими завданнями з мовної теми,         не пов’язаними зі змістом тексту) для 2-4 класів

№ з/п

Види завдань

Кількість завдань

Кількість балів за кожне правильно виконане завдання

Максимальна кількість балів

д* за кожну допущену у диктанті або списуванні помилку знімається по 1 балу, три і більше помилок – жодного бала за цей вид роботи не ставиться;

** у творчому завданні виставляють по 1 балу за зміст висловлювання і грамотність, де враховують помилки лише на ті правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.

Письмовий переказ рекомендується проводити в 3-4 класах у кінці вивчення теми «Текст». Обсяги текстів переказів для підсумкової (тематичної) перевірки такі ж самі, як і для поточної.

За письмовий переказ ставлять дві оцінки – за зміст і грамотність. Вимоги до оцінювання змісту переказу при підсумковій перевірці такі ж самі, як при поточній. Вимоги до оцінювання грамотності письмового переказу такі самі, як до оцінювання диктанту. При визначенні оцінки за грамотність враховуються лише допущені помилки на вже вивчені правила.

ошці н теми «Речення». Підсумкова перевірка сформованості уміння будувати діалог здійснюється за тими ж вимогами, що і поточна.

Для підсумкової перевірки можуть укладатись контрольні роботи з іншими підходами до структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим дотриманням вимог до навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з навчального предмета.

(для розвитку темпу читання)

Клас	І семестр	ІІ семестр
2	35-45 сл/хв	50-60 сл/хв
3	65-70 сл/хв	75-80 сл/хв
4	80-85 сл/хв	90-95 сл/хв

Такий показник розвитку навички читання як виразність перевіряють на знайомому тексті, але окремо від інших показників не оцінюється.

ше 2Поточна перевірка навички читання вголос здійснюється в усній формі індивідуально у комплексі з усіма показниками: правильність, спосіб, виразність, темп, розуміння прочитаного. Для читання учневі пропонують незнайомий художній, науково-художній текст, який у кожному класі відрізняється складністю змісту, мовою твору, побудовою речень, обсягом       (у 2 класі – 120-150 слів; у 3 класі – 180-210 слів, у 4 класі – 240-270 слів). Після читання вголос учню пропонується усно або письмово виконати завдання на розуміння прочитаного.

Перевірка навички читання вголос, у тому числі розуміння прочитаного, може здійснюватись після першого і наступних перечитувань твору. Якщо перевірка здійснюється після першого перечитування, то виразність не враховується, а запитання мають стосуватись фактичного змісту твору: хто?, що?, які?, де?, коли?, як?; які і як відбувалися події?; хто персонажі?, що вони робили?, до якого жанру належить твір?. Якщо перевірка здійснюється після наступних перечитувань, то виразність враховується, а завдання мають стосуватись визначення теми, основної думки; відтворення послідовності подій, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків, рис характеру персонажів, мотивів їхніх вчинків.

Орієнтовні вимоги до оцінювання сформованості навички читання вголос

Рівень навчальних досягнень учня/учениці	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
Початковий	1	Учень/учениця читає відривними складами, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Повторно перечитує окремі слова, закінчення слів, робить великі паузи між словами, реченнями. Виявляє нерозуміння тексту як у цілому, так і змісту окремих речень
	2	Учень/учениця читає переважно складами, з тривалими паузами, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Виявляє нерозуміння тексту в цілому але розуміє зміст окремих речень
	3	Учень/учениця значну кількість слів читає складами, не дотримуючись пауз між реченнями і смисловими групами слів. Припускається багатьох помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, у наголошуванні слів. Виявляє нерозуміння тексту в цілому але частково розуміє зміст окремих фактів
Середній	4	Учень/учениця читає словами і складами. Читання монотонне. Часто припускається помилок у вимові, наголошуванні слів. Виявляє нерозуміння тексту в цілому, але розуміє окремі факти
	5	Учень/учениця читає переважно словами. Припускається помилок на заміну, перестановку складів, у наголошуванні слів, порушує правила вимови. Виявляє неповне розуміння фактичного змісту тексту
	6	Учень/учениця читає переважно плавно, цілими словами, припускаючись мовленнєвих помилок, а також у наголошуванні слів. Недостатньо повно розуміє фактичний зміст тексту. Припускається помилок, пов’язаних із розумінням основної думки твору, встановленні смислових зв’язків
Достатній	7	Учень/учениця читає плавно, цілими словами без зайвих пауз. Припускається кількох орфоепічних, мовленнєвих помилок. Виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту. Припускається помилок, пов’язаних із розумінням основної думки твору
	8	Учень/учениця читає плавно словами, правильно. Припускається окремих помилок у наголошуванні слів. Усвідомлює фактичний зміст тексту, але не повно розуміє його основний смисл. Припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
	9	Учень/учениця читає плавно словами і групами слів, правильно. Припускається окремих орфоепічних помилок. Усвідомлює фактичний зміст та основний смисл тексту. Припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
Високий	10	Учень/учениця читає правильно, плавно словами і групами слів. Мають місце поодинокі орфоепічні помилки. У повному обсязі усвідомлює фактичний зміст та основний смисл текстів. Іноді припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
	11	Учень/учениця читає правильно, плавно словами і групами слів, із дотриманням норм літературної вимови. У повному обсязі, поглиблено усвідомлює фактичний зміст та основний смисл тексту. Іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
	12	Учень/учениця читає правильно, плавно, словами і групами слів із дотриманням норм літературної вимови. У повному обсязі, поглиблено розуміє фактичний зміст та основний смисл текстів, встановлює смислові, причиново-наслідкові зв’язки

Поточна перевірка навички читання мовчки у 2 класах здійснюється в усній формі і має діагностичний характер, у 3-4 класах – в письмовій формі фронтально за показниками: спосіб, темп, розуміння прочитаного. Учні мають прочитати текст мовчки і письмово виконати завдання. Для цього вчитель пропонує їм узяти в руки олівці. Після слова вчителя «Старт», учні розпочинають читання тексту. Через три хвилини вчитель говорить «Фініш» і учні ставлять олівцем крапку над словом, на якому зупинились. Далі учні дочитують текст і виконують запропоновані завдання.

Обсяг текстів у 2 класі – 170-230 слів; у 3 класі – 250-310 слів, у 4 класі – 330-390 слів.

Вимоги до формування змісту та оцінювання тестової роботи з перевірки навички читання мовчки в 3-4 класах

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Читання мовчки: спосіб і темп. Спосіб читання мовчки оцінюється 1 балом за наявністю/відсутністю артикуляції під час читання. Темп читання максимально оцінюється 3 балами. Вчитель враховує обсяг тексту, який учень встиг прочитати за три хвилини: повністю (3 бали), не менше 2/3 (2 бали), не менше половини (1 бал), менше половини (жодного бала).	1	4	4 бали
2.	Розуміння прочитаного
2.1	Завдання закритого типу, які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей	4	1 бали	4 балів
2.2	Завдання відкритого типу, що виконуються без опори на запропоновані варіанти відповідей (на встановлення відповідності; на встановлення правильної послідовності; з короткою відповіддю: самостійне утворення форм слова, добір слів за певною ознакою тощо; з розгорнутою відповіддю творчого характеру: побудова речень, продовження тексту, висловлення власної думки тощо)	2	2 бали	4 бали
Разом		7	-	12 балів

Зміст завдань такий самий, як і для перевірки розуміння учнями прочитаного вголос. Максимальна кількість балів за розуміння прочитаного мовчки становить 8 балів. Перевірка розуміння прочитаного мовчки тексту повторного його перечитування не передбачає.

Пото Письмова перевірка досвіду читацької діяльності у 2 класі передбачає первинне ознайомлення учнів із текстом під час читання його вголос учителем. При цьому другокласники мають стежити за читанням по тексту. Учні 3-4 класів читають текст самостійно мовчки або пошепки. Після первинного ознайомлення з текстом, під час його опрацювання учні виконують письмові завдання на перевірку сформованості вмінь визначати основну думку твору, його тему, розрізняти жанри, встановлювати послідовність подій у творі, характеризувати вчинки дійових осіб, пояснювати зображувальні можливості художнього слова тощо. У 2 класі письмова частина роботи передбачає 3 завдання з перевірки уміння працювати з літературним твором і 1 творчого завдання. У 3-4 класах – 1 завдання з такого показника досвіду читацької діяльності, як обізнаність з колом дитячого читання; по 2 завдання з таких показників, які практичне засвоєння літературознавчих понять і уміння працювати з літературним твором, дитячою книжкою, довідковою літературою та 1 творчого завдання.

Водночас частина цієї перевірки у 3-4 класах, що виконується письмово,  може проводитись у тестовій формі. Тестова робота складається з завдань двох типів, вимоги до формування яких, їх кількості та оцінювання відповідно до кожного із зазначених показників досвіду читацької діяльності під час письмової перевірки подано у таблиці. Письмова робота укладається з 8 завдань таким чином, щоб загальна кількість балів дорівнювала 12, а зміст завдань охоплював усі, зазначені у таблиці, показники досвіду читацької діяльності.

Вимоги до завдань для поточної письмової перевірки

досвіду читацької діяльності в 3-4 класах

Показники досвіду читацької діяльності учнів	Обізнаність з колом дитячого читання	Практичне засвоєння літературознавчих понять	Уміння працювати з літературним твором, дитячою книжкою, довідковою літературою
Тип, кількість завдань та кількість балів за виконання кожного	2 завдання закритого типу які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей по 1 балу за кожне або 1 завдання відкритого типу на встановлення відповідності, що оцінюється 2 балами	2 завдання закритого типу які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей по 1 балу за кожне або 1 завдання відкритого типу на встановлення відповідності, що оцінюється 2 балами	1 завдання закритого типу, що оцінюється 1 балом; 1 завдання відкритого типу на встановлення правильної послідовності, що оцінюється 2 балами; 1 завдання відкритого типу з короткою відповіддю, що оцінюється 2 балами; 1 завдання з розгорнутою відповіддю (творче), що оцінюється 2 балами

Об’єктом поточної перевірки є уміння читати напам’ять віршовані і прозові твори. Перевірку здійснюють усно, індивідуально протягом наступних 2-3 уроків після опрацювання твору, що вивчається напам’ять. Окремі уроки на перевірку уміння читати напам’ять не відводять.

чн Орієнтовний розподіл поточної перевірки уміння читати напам’ять

Вид поточної перевірки	2 клас		3 клас		4 клас
	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.
Читання напам’ять віршованих текстів	2	2	3	2	3	3
Читання напам’ять прозових текстів	-	-	-	1 уривок з казки (30-35 слів)	1уривок з казки (35-40 слів)	1 уривок з оповідання (35-40 слів)

Якість читання творів напам’ять визначають за такими вимогами:

правильність, повнота відтворення фактичного змісту твору;

виразність читання (чіткість дикції, інтонаційна правильність, уміння виявити своє ставлення до того, що читається; доречність використання мовленнєвих та позамовних (міміка, жести) засобів виразності;

дотримання орфоепічних норм (літературна вимова голосних і приголосних звуків у різних позиціях, сполучень звуків у мовленнєвому потоці, а також наголошування слів). У дітей з органічними порушеннями вимови цей критерій не враховується.

Поточна перевірка досвіду мовленнєвої діяльності здійснюється окремо за кожним показником: аудіативні уміння (усно і письмово); уміння переказувати зміст прочитаного твору (усно), уміння складати висловлювання за змістом прочитаного, прослуханого (усно).

Для поточної перевірки аудіативних умінь – слухати й розуміти усне мовлення учням пропонується прослухати незнайомий текст, орієнтовний обсяг якого у 2 класі – 140-160 слів, у 3 класі – 210-230 слів, у 4 класі – 280-300 слів. Після прослуховування тексту учні усно або письмово виконують завдання на розуміння фактичного змісту сприйнятого на слух тексту (хто?, що?, які?, де?, коли?, як?), відтворення послідовності подій; встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків, визначення теми твору. Для учнів 2 класу завдання мають стосуватись тільки фактичного змісту твору. Оцінювання аудіативних умінь в усній формі здійснюється за тими ж вимогами, що і оцінювання сформованості навички розуміння прочитаного.

Для письмової перевірки аудіативних умінь добирають 8 тестових завдань, з яких 4 завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів по 1 балу за кожне і 4 завдання відкритого типу по 2 бали за кожне. Зміст завдань такі самі, як і для усної перевірки аудіативних умінь.

Поточна перевірка уміння переказувати зміст прочитаного твору відбувається в усній формі і оцінюється за поданими вимогами.

Вимоги до оцінювання вміння переказувати зміст прочитаного твору

Рівень навчальних досягнень учня/учениці	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
Початковий	1	Учень/учениця переказує фактичний зміст твору з опорою на поданий план окремими, не пов’язаними між собою реченнями. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок. Невдало вживає у переказі велику кількість слів, словосполучень
	2	Учень/учениця відтворює на основі поданого плану окремі, не пов’язані між собою фрагменти змісту твору. Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок
	3	Учень/учениця переказує на основі поданого плану менше половини змісту тексту. Його переказ характеризується непослідовністю, пропуском фрагментів, важливих для цілісного розуміння змісту, наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих помилок
Середній	4	Учень/учениця недостатньо зв’язно відтворює з опорою на поданий план більшу частину фактичного змісту тексту. Порушує послідовність викладу, припускаючись мовних і мовленнєвих помилок
	5	Учень/учениця зв'язно, але недостатньо повно, відтворює фактичний зміст твору з опорою на поданий план. Почасти порушує послідовність викладу. Припускається мовних і мовленнєвих помилок
	6	Учень/учениця переказує з опорою на план зміст твору зв’язно, загалом повно, послідовно, хоч не завжди розрізняє основну й другорядну інформацію. Виявляє нестійкі уміння виділяти смислові частини тексту. Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок
Достатній	7	Учень/учениця відтворює зміст твору (з урахуванням виду переказу) зв’язно, достатньо повно, послідовно, з елементами аргументації поведінки, вчинків персонажів. Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок
	8	Учень/учениця загалом самостійно, зв'язно, логічно, послідовно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору. Використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, почасти невдало замінюючи їх власними. Є поодинокі мовленнєві помилки
	9	Учень/учениця самостійно, зв’язно, послідовно, повно переказує          (з урахуванням виду переказу) зміст твору. Загалом вдало використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності. Припускається поодиноких мовленнєвих помилок
Високий	10	Учень/учениця самостійно, зв’язно, логічно, повно переказує               (з урахуванням виду переказу) зміст твору, акцентуючи увагу на головному.
	11	Учень/учениця самостійно, зв'язно, логічно, повно переказує                 (з урахуванням виду переказу) зміст твору, виділяючи головне. Під час переказу замінює діалоги розповіддю.
	12	Учень/учениця самостійно будує розповідь, виділяючи головне та узагальнюючи зміст прочитаного. Використовує під час переказу засоби художньої виразності.

Підсумкова перевірка і підсумкове оцінювання

Об’єктами підсумкової (тематичної )перевірки є:

навичка читання вголос (правильність, спосіб, виразність, темп,розуміння прочитаного);

навичка читання мовчки (спосіб, темп, розуміння прочитаного);

досвід мовленнєвої діяльності: аудіативні уміння;

досвід мовленнєвої діяльності: уміння переказувати зміст прочитаного твору;

досвід читацької діяльності учнів: уміння працювати з літературним твором.

у пере З метою уніфікації вимог до тематичних перевірок з навчальних предметів «Українська мова» і «Літературне читання» тематична перевірка з предмета «Літературне читання» здійснюється не за результатами опрацювання творів певного розділу/розділів кола читання (поданих у підручнику), а за визначеними об’єктами. Відповідно у кожному класі протягом навчального року проводять по 8 тематичних контрольних робіт, як у письмовій формі на окремому уроці, так і в усній – із виділенням 10-15 хвилин на кожному з певної кількості послідовних уроків. З огляду на це перелік літературних творів, які планується опрацювати протягом навчального року, рівномірно розподіляється на 8 блоків, у кінці вивчення кожного з яких і проводять контрольну роботу.

Зведений перелік робіт для підсумкових перевірок, які проводяться

в 2-4 класах з літературного читання

Вид перевірки	2 клас		3 клас		4 клас
	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.
Навичка читання вголос (усно). Контрольні роботи № 4 і № 8	1	1	1	1	1	1
Навичка читання мовчки (письмово). Контрольні роботи № 2 і № 6	-	-	1	1	1	1
Аудіювання (письмово). Контрольні роботи у 3-4 класах № 1 і № 5; у 2 класі    № 1, № 2, № 5, № 6	2	2	1	1	1	1
Усний переказ прочитаного твору (усно). Контрольна робота № 3	1	-	1	-	1	-
Робота з літературним твором (письмово). Контрольна робота № 7	–	1	-	1	-	1
Підсумкова контрольна робота/ Державна підсумкова атестація	–	–	–	–	–	1
Загальна кількість перевірок за семестр	4	4	4	4	4	5

Тематичні контрольні роботи можуть проводити окремо за кожним із поданих у таблиці видів перевірок: сформованості навички читання вголос; сформованості навички читання мовчки; сформованості навички аудіювання; уміння усно переказувати літературний твір; сформованості уміння працювати з літературним твором. Водночас контрольні роботи можуть бути комбіновані: 1) з перевірки сформованості навички читання мовчки та завдань до тексту для перевірки розуміння змісту прочитаного, уміння працювати з текстом, творчого на побудову висловлювання власної думки за змістом прочитаного; 2) з перевірки навички читання мовчки із тестовими завданнями для перевірки розуміння змісту прочитаного, уміння працювати з текстом, творчого завдання на побудову висловлювання власної думки за змістом прочитаного.

Комбіновані роботи проводять тільки в 3-4 класах. Загальна кількість перевірок за семестр від вибору кількості комбінованих робіт не змінюється. При цьому протягом навчального року комбінованих робіт має бути не більше 3.

Контрольні роботи з перевірки навичок читання вголос, читання мовчки, аудіювання, усного переказу літературного твору і роботи з літературним твором як окремі роботи здійснюється за тими ж вимогами, що і поточна перевірка цих навичок.

Вимоги до формування змісту та оцінювання

комбінованої роботи в 3-4 класах

(з перевірки сформованості навички читання мовчки та завдань до тексту для перевірки розуміння змісту прочитаного, уміння працювати з текстом, творчого на побудову висловлювання власної думки за змістом прочитаного)

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Текст (незнайомий учням) для самостійного читання з обсягом: у 3 класі – 250-310 слів; у 4 класі – 330-390 слів. Кількість слів, які потребують пояснення – не більше 2. Речення у тексті не мають містити більше 12 слів. Стиль тексту – художній	1	4 бали*	4 балів
2.	Завдання до тексту для перевірки розуміння його змісту і вміння працювати з текстом	6	1 бал	6 балів
3.	Творче завдання: письмове висловлення власної думки до змісту прочитаного тексту: в 3 класі – 2-3 речення, в 4 класі – 4-5 речень****	1	2 бали***	2 бали
Разом		8	-	12 балів

Вимоги до формування змісту та оцінювання

комбінованої роботи в 3-4 класах

(з перевірки навички читання мовчки із тестовими завданнями для перевірки розуміння змісту прочитаного, уміння працювати з текстом, творчого завдання на побудову висловлювання власної думки за змістом прочитаного)

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Текст (незнайомий учням) для самостійного читання з обсягом: у 3 класі – 250-310 слів; у 4 класі – 330-390 слів. Кількість слів, які потребують пояснення – не більше 2. Речення у тексті не мають містити більше 12 слів. Стиль тексту – художній	1	по 4 бали*	4 бали
2.	Завдання до тексту закритого типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів	2	1 бал	2 бали
3.	Завдання до тексту відкритого типу з короткою відповіддю	1	2 бали**	2 бали
4.	Завдання до тексту відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами	1	2 бали**	2 бали
5.	Творче завдання до тексту: письмове висловлення власної думки до змісту прочитаного тексту: в 3 класі 2-3 – речення, в 4 класі – 4-5 речень****	1	2 бали***	2 бали
Разом		6	-	12 балів

* оцінювання навички читання мовчки здійснюється за тими ж вимогами, що і під час поточної перевірки;

** якщо завдання виконано частково, неточно – 1 балом;

***якщо у творчому завдання учень логічно, правильно висловлює думку, обґрунтовує її, дає свою оцінку вчинкам героїв, описаним подіям, завдання оцінюється          2 балами;

**** бали за письмову частину роботи з читання виставляють без урахування помилок за грамотність.

Для підсумкової перевірки можуть готуватись контрольні роботи з іншими підходами до структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим дотриманням вимог до навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з навчального предмета.

вірк МАТЕМАТИКА

1-4 класи

Об'єктами поточної і підсумкової перевірок навчальних досягнень учнів 1-4 класів з математики є складники математичної компетентності: обчислювальні уміння і навички; уміння і навички розв’язування задач; застосування властивостей, правил, алгоритмів, залежностей; виконання вимірювань та геометричних побудов.

Поточна перевірка здійснюється як в усній, так і письмовий формах і оцінюється за пропоновани Вимоги до оцінювання письмових робіт учнів під час поточної перевірки

Рівень навчальних досягнень учня/учениці	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
Початковий	1	Робота виконувалась, але допущено 12 і більше грубих помилок
	2	Правильно виконано менше 1/3 роботи або в роботі допущено 10-11 грубих помилок
	3	Правильно виконано 1/3 роботи або в роботі допущено 8-9 грубих помилок
Середній	4	Правильно виконано 2/5 роботи або в роботі допущено 6-7 грубих помилок
	5	Правильно виконано половину роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 5 грубих помилок
	6	Правильно виконано 3/5 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 4 грубі помилки
Достатній	7	Правильно виконано 2/3 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 3 грубі помилки
	8	Правильно виконано 3/4 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 2 грубі помилки
	9	Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 грубу й 1 негрубу помилку
Високий	10	Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 негрубу помилку
	11	Робота виконана правильно в повному обсязі окрім завдання підвищеної складності або творчого характеру
	12	Робота виконана правильно в повному обсязі, в тому числі завдання підвищеної складності або творчого характеру

Під час перевірки слід розрізняти грубі й негрубі помилки. Дві негрубі помилки рекомендуємо прирівнювати до однієї грубої.

До грубих помилок належать:

неправильне обчислення у завданні, мета якого – перевірка обчислювальних умінь і навичок;

неправильне розв'язання задачі (пропуск дії, неправильний добір дії, зайва дія);

незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, залежностей;

невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов умові завдання.

Негрубими помилками є:

неправильно виконане обчислення у випадку, коли метою завдання не передбачена перевірка обчислювальних умінь і навичок;

відсутність пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин або невідповідність їх виконаним діям та отриманим результатам;

не доведене до логічного кінця робота з перетворення іменованих чисел з одних одиниць вимірювання в інші;

неправильне за стилістикою формулювання запитання чи відповіді задачі;

неправильне списування даних завдання за умови правильного його виконання;

помилки у записах математичних термінів, символів, позначеннях геометричних фігур.

Якщо учень (учениця) самостійно знаходить і охайно виправляє допущену помилку, то це не вважається недоліком роботи.

Підсумкова перевірка і підсумкове оцінювання

Підсумкова тематична перевірка здійснюється у формі тематичної контрольної роботи в кінці вивчення теми/тем (2-4 кл.) і в кінці навчального року (1 кл., 4 кл.). Протягом навчального року проводять 8 тематичних контрольних робіт, одна з яких з перевірки сформованості навичок усних обчислень.

Зведений перелік тематичних перевірних робіт,

які проводять в 1-4 класах з математики

Вид перевірки	1 клас	2 клас		3 клас		4 клас
	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.	І сем.	ІІ сем.
Тематична контрольна робота		4	3	4	3	4	3
Тематична контрольна робота з перевірки сформованості навичок усних обчислень			1		1		1
Підсумкова контрольна робота/ Державна підсумкова атестація	1	–	–	–	–	–	1
Загальна кількість перевірок за семестр	1	4	4	4	4	4	5

Тематична контрольна робота може бути: комбінованою, що складається з завдань на обчислення, розв’язання задачі, рівняння, завдань з іменованими числами та геометричного матеріалу; тестовою, що складається із тестових завдань закритого і відкритого типів.

Залежно від теми, контингенту класу вчитель може обирати або комбіновану або тестову контрольну роботу. Загальна кількість перевірок за семестр від вибору кількості комбінованих та тестових робіт не змінюється. При цьому протягом навчального року комбінованих робіт має бути не менше 4.

Усі письмові обчислення до завдань мають виконуватись у зошиті.

Тестову роботу для 1-2 класів пропонується складати з 3 завдань закритого типу та 2 завдань відкритого типу, одне з яких з короткою відповіддю, а інше – з розгорнутою. Комбіновану контрольну роботу для          1-2 класів складають з 3 завдань на обчислення, по 1 – на розв’язання задачі та геометричний матеріал,  рівняння, завдань з іменованими числами.

Вимоги до формування змісту і оцінювання

комбінованої контрольної роботи для 3-4 класів

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Задача	1	3 бали*	3 бали
2.	Завдання на перевірку обчислювальних умінь і навичок	3	1 бал	3 бали
3.	Завдання пов’язані величинами	1	1 бал	1 бали
4.	Завдання на розв’язання рівнянь, буквених виразів	1	1 бал	1 бали
5.	Геометричний матеріал	1	2 бали**	2 бали
6.	Творче завдання або завдання з логічним навантаженням	1	2 бали	2 бали
Разом		8	-	12 балів

Вимоги до формування змісту і оцінювання

тестової контрольної роботи в 3-4 класах

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Завдання закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів	3	1 бал	3 бали
2.	Завдання відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами	2	2 бали*	4 бали
3.	Завдання відкритого типу з короткою відповіддю	1	2 бали*	2 бали
4.	Завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю (задача)	1	3 бали**	3 бали
Разом		7	-	12 балів

* якщо хід розв’язування задачі неправильний, учень не отримує жодного балу за цей вид роботи; якщо неправильним є вибір останньої дії – 2 бали; якщо неправильним є вибір однієї дії (другої або третьої) та/чи є помилка в обчисленні – 1 бал; за помилки в обчисленнях при дотриманні ходу розв’язання задачі знімається 1 бал;

** якщо завдання виконано частково, воно оцінюється 1 балом.

Для підсумкової перевірки контрольні роботи можуть укладатись з іншими підходами до структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим дотриманням вимог до навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з навчального предмета.

Окремим видом тематичної перевірки є перевірка навички усних обчислень у межах програмових вимог. Її здійснюють один раз за семестр у письмовій формі (математичний диктант, робота на картках тощо). Обсяг цієї роботи має містити не більше 12 арифметичних операцій. Тривалість цієї роботи учитель визначає зважаючи на контингент класу, але не більше 25 хвилин.

ПРИРОДОЗНАВСТВО

1-4 класи

Поточна перевірка і поточне оцінювання

Об'єктами поточної перевірки з природознавства є складники предметної природознавчої компетентності:

знання (у формі фактів, понять) про предмети і явища природи, їх взаємозв'язки і залежності між ними;

уміння виконувати різні види навчально-пізнавальних дій щодо об'єктів природи та інформації про них;

уміння застосовувати спеціальні методи пізнання об'єктів природи (дослід, практичну роботу, спостереження);

уміння виконувати практичні дії з об'єктами природи;

уміння оцінювати об'єкти природи, а також власну поведінку та інших людей серед природи;

уміння застосовувати набуті знання й навички у своєму повсякденному житті;

уміння творчого застосування набутих природничих знань і способів діяльності в змінених ситуаціях;

досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу і природи, до різноманітних видів діяльності, зокрема природоохоронної.

Поточна перевірка здійснюється у процесі усного або письмового опитування, бесід, спостережень, практичних робіт, дослідів, проектів, тестових і творчих завдань, дидактичних ігор тощо.

Підсумкова перевірка здійснюється письмово у формі тематичної контрольної роботи в кінці вивчення теми (2-4 кл.). Протягом навчального року передбачається 6 тематичних контрольних робіт (по 3 роботи у кожному семестрі).

Тематична контрольна робота може бути: комбінованою, що включає завдання з кожного об’єкта, що підлягає підсумковій перевірці; тестовою, що складається із тестових завдань закритого і відкритого типів.

Залежно від теми, контингенту класу вчитель може обирати або комбіновану або тестову контрольну роботу. Загальна кількість перевірок за семестр від вибору кількості комбінованих робіт не змінюється. При цьому протягом навчального року комбінованих робіт має бути не більше 3.

ми вимогами.

Вимоги до формування змісту і оцінювання

комбінованої контрольної роботи у 3-4 класах

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Завдання на перевірку знань про предмети і явища природи, їх взаємозв'язки і залежності між ними	3	1 бал	3 бали
2.	Завдання на перевірку умінь виконувати різні види навчально-пізнавальних дій щодо об'єктів природи та інформації про них	1	1 бал	1 бали
3.	Завдання на перевірку умінь оцінювати об'єкти природи, а також власну поведінку та інших людей серед природи	2	1 бал	2 бали
4.	Завдання на перевірку умінь застосовувати набуті знання й навички у своєму повсякденному житті	2	1 бал	2 бали
5.	Завдання на перевірку досвіду емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу і природи, до різноманітних видів діяльності	1	2 бали	2 бал
6.	Завдання на перевірку умінь творчого застосування набутих природничих знань і способів діяльності в змінених ситуаціях	1	2 бали	2 бали
Разом		10	-	12 балів

Вимоги до формування змісту і оцінювання

тестової контрольної роботи у 3-4 класах

№ з/п	Види завдань	Кількість завдань	Кількість балів за кожне правильно виконане завдання	Максимальна кількість балів
1.	Завдання закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів	3	1 бал	3 бали
2.	Завдання відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами	2	2 бали	4 бали
3.	Завдання відкритого типу з короткою відповіддю	1	2 бали	2 бали
4.	Завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю	1	3 бали	3 бали
Разом		7	-	12 балів

Для підсумкової перевірки можуть готуватись контрольні роботи з іншими підходами до структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим дотриманням вимог до навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з навчального предмета.

Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних

 досягнень учнів початкової школи

­ у 2-­4 класах з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;

. Виставлення балів обов’язково супроводжується оцінювальними судженнями. Оцінювання у початковій школі ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не ступеня його невдач. Результати оцінювання навчальних досягнень учнів є конфіденційною інформацією, доступною лише для дитини та його батьків Недопустимою є заміна оцінок іншими зовнішніми атри бутами (зірочками, квіточками, прапорцями

 Поточна перевірка може здійснюватись у формі короткотривалої (10-15 хвилин) самостійної письмової роботи, яка охоплює певну частину навчального матеріалу. Як правило, вона носить діагностичний характер.

Тематична перевірка здійснюється у формі тематичної контрольної роботи після опанування програмової теми/розділу (2-4 класи). У разі, коли тему/розділ розраховано на велику кількість годин, її/його розподіляють на логічно завершені частини – підтеми/підрозділи. Якщо ж програмова тема/розділ невелика/ий за обсягом, то її/його об’єднують з однією або кількома наступними темами/розділами

Тематична перевірка навчальних досягнень учнів (контрольні роботи) з предметів «Я у світі», «Основи здоров’я», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура», «Інформатика» не проводиться.

чнем/учениПоточна оцінка за письмову роботу чи усне опитування виставляється у разі достатнього для співвіднесення з критеріями оцінювання обсягу виконаних уцею завдань. Фрагментарні усні відповіді учнів на уроці в балах не оцінюються.

Підсумкове оцінювання за тему з навчальних предметів «Я у світі», «Основи здоров’я», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура», «Інформатика» не проводиться.

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.

Підсумкове оцінювання за рік здійснюється на основі семестрових оцінок також з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.

ЗМІНИ У ПРОГРАМІ НАВЧАННЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ (3 КЛАС)

ЗМІНИ  У ПРОГРАМІ НАВЧАННЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ (3 КЛАС)

(Наказ МОН від 19.08.2016 № 1009 "Про внесення змін до наказу
Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 №1222")

Українська мова 3 клас

1.Мовленнєва змістова лінія.

 •Додали у зміст новий жанр есе без конкретних вимог щодо цього жанру. 2.Мовна змістова лінія.

 •Додали у тему «Текст» жанр есе з такими вимогами: спостерігає за основними ознаками жанру; розпізнає його серед інших текстів (розповідь, опис, міркування); бере участь у створенні есе під керівництвом учителя (усно). • Зняли теми: побудова тексту-міркування і складання текстів-інструкцій (ще не вивчена тема «Початкова форма дієслова»).

 •Речення. Зняли побудову речень за схемами, оскільки діти добре не усвідомлюють другорядних членів речення, залишивши: побудова речень. Поширення речень за запитаннями.

• Будова слова. Зняли термін «форма слова», перенісши його у тему «Іменник (практичне ознайомлення з відмінками). Опис ключових змін до оновлених програм початкової школи 5 У вимогах розширили «Аналіз будови слова»: добирає спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови та розбирає їх за будовою самостійно або з допомогою вчителя.

• Частини мови. Прикметник. Зняли у змісті і у вимогах словосполучення «у сполученні з іменником» у фразі «змінювання прикметників за родами і числами».

• У Словникові слова додали: гармонія, внесок, натомість вилучили: агроном, банкір, бетон, бібліотека, верблюд, грім, комп’ютер, метал, радіо, спасибі. • Вилучили з вимог письмо на дошці.

Літературне читання. 3 клас У 3 класі до кола читання включені імена Василя Голобородька, Івана Андрусяка, Михайла Григоріва, Валентини Вздульської, Василя Симоненка, Дмитра Кузьменка, Галини Вдовиченко, Зірки Мензатюк, Катерини Бабкіної, Лариси Денисенко, Леоніда Шияна, Оксани Караванської, Іана Вайброу, Карла Коллоді, Джеремі Стронга, Нузета Умерова

Математика У програмі 3-го класу, наприклад, перенесено акцент з теоретичних знань на вироблення обчислювальних навичок при розв’язуванні вправ, задач: «застосовує , а не «знає») правило множення суми на число у випадку множення двоцифрового або трицифрового числа на одноцифрове; застосовує, а не «знає») правило множення числа на суму або переставний закон множення; застосовує, а не «знає») правило ділення суми на число у випадку ділення двоцифрового, трицифрового числа на одноцифрове» та ін. Подібні зміни відбулися в програмах усіх 1-4 класів.

 «розуміє, що через одну точку можна провести безліч прямих; класифікує кути та многокутники за певними ознаками; будує коло (круг) заданого радіуса за допомогою циркуля; позначає на рисунку елементи кола та круга: центр, радіус, діаметр» (змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури», 3-й клас); «знає означення периметра многокутника; розв’язує задачі на обчислення довжини сторони прямокутника за відомими периметром і довжиною однієї сторони прямокутника» (змістова лінія «Величини», 3-й клас); «планує послідовність виконання дій під час письмового множення і ділення; розуміє спосіб множення на трицифрове число» (Змістова лінія «Числа дії з числами», Письмове множення і ділення на двоцифрові та трицифрові числа. 4 клас); «розуміє, що рух тіл описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: шлях, швидкість і час» (змістова лінія «Величини», Швидкість, 4 Опис ключових змін до оновлених програм початкової школи 10 клас);

Мінімізовані вимоги Окремі вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів - мінімізовані. При ознайомленні із додаванням і відніманням без переходу через розряд в концентрі «Сотня», в 1-му класі, зазначено лише: «розуміє сутність порозрядного додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток», а у змісті цієї теми вилучено деталізацію випадків обчислення. Взагалі, мінімізовані вимоги у змістових лініях: Математичні вирази. Рівності. Нерівності (1, 2 клас), Просторові відношення. Геометричні фігури (2 клас. Коло і круг), Сюжетні задачі (4 клас). У окремих випадках обчислень знято вимогу «коментує свої дії під час виконання обчислень». У змістовій частині програма з математики для 1 – 4-х класів зазнала таких змін: Виходячи з того, що Закон України №2442-VI «Про внесення змін у законодавчі акти із питань загальної середньої та дошкільної освіти», яким передбачена обов’язкова дошкільна освіта дітей старшого дошкільного віку, не діє повною мірою, то в 1-му класі виключено «Узагальнення і систематизацію математичних уявлень, сформованих у передшкільний період». При вивченні таблиць множення та ділення, в 2-му класі, виокремлено два етапи, один з яких: «Таблиці множення чисел 6-9 та ділення на 6 – 9 (ознайомлення)». Враховано пропозиції щодо позначення геометричних фігур буквами (вилучено зі змісту програми 1-го класу), перенесення задач з буквеними даними (перенесено з 3-го класу в 4-й клас); термін «сукупність» замінено на «групу об’єктів», вилучено з 2-го класу задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі, з програми 4 –го класу вилучено тему множення і ділення багатоцифрового числа на трицифрове тощо

Образотворче мистецтво 3 клас

• Бесіди на уроках замінено на екскурсію чи відеомандрівку у майстерню художника (митця).

• Поняття «ритм» у композиції замінено на словосполучення «динамічна композиція» (передача руху в природі).

• У темах уроків, що вивчають будову тіл людини та тварин: звернути увагу на форму частин тіла (але не акцентувати на пропорціях).

 • У темі 2 забрано актуалізацію знань про трансформацію паперу, натомість додано урок про гончарство в Україні (основні народні промисли).

• У темі 3 зосередити увагу на створенні пейзажних композицій, а не на вивченні видів пейзажів.

Основи здоров’я 3 клас Вилучено практичну роботу «Вимірювання пульсу» у зв’язку з її дублюванням в навчальному предметі «Природознавство» (3 клас). Тему «Профілактика вживання тютюну і алкоголю» вилучено і переміщено до розділу «Соціальна складова здоров’я» для 4-го класу.

 Змінено формулювання наступних тем: «Можливі небезпеки при катанні на роликах, скейтбордах, велосипеді» на «Правила безпеки при катанні на роликах, скейтбордах, Опис ключових змін до оновлених програм початкової школи 27 велосипеді»; «Небезпечні місця в своєму мікрорайоні; загальні правила безпечної поведінки дітей надворі» на «Загальні правила безпечної поведінки дітей надворі, в своєму мікрорайоні»; практична робота «Обговорення літературних джерел про толерантність» на «Створення подарунку дитині, яка має проблеми зі здоров'ям». До розділу «Психічна і духовна складові здоров’я» з метою більш повного висвітлення сутності духовної складової здоров’я людини запропоновано тему «Доброзичливість і здоров’я людини».

Природознавство - 3 клас

19. Розвантажити зміст навчального матеріалу. Враховано частково.

 Розділ „Вода”: вилучені теми „Вплив Сонця на природу”, „Світовий океан, його частини”; розділ „Повітря”: вилучені теми „Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водною поверхнею”, „Вплив вітру на природу Опис ключових змін до оновлених програм початкової школи 31 Землі”;розділ „Гірські породи. Ґрунти” -“Корисні копалини. Ґрунти”; розділ „Живі організми та середовища їх існування”: вилучені теми „Походження свійських тварин від диких”, „Гриби їстівні та отруйні”.

20. В зміст навчального матеріалу розділів ввести тематику екологічного спрямування. Враховано частково. У розділ „Вода”: додана тема „Як людина використовує властивості води?”, пропонується навчальний проект „Добра справа для природи”; у розділ „Повітря”: додана тема „Як людина використовує повітря?”; пропонуються навчальні проекти „Звідки береться пил?”; „Ми гноми – економи (як зберегти тепло і світло у нашому домі”; „Який дар природи для людства найцінніший?” (повітря, вода, тварини, рослини, ґрунт, корисні копалини).

21. Вилучити розділ „Сонце – джерело енергії на Землі”. Тема „Сонце – джерело енергії на Землі” замінена на „Енергія в нашому житті”. Зміст навчального матеріалу розділу скориговано відповідно до вікових особливостей дітей.

 22. Вилучити тему „Гірські породи”. Враховано частково. Назва розділу змінена з „Гірські породи. Ґрунти” на „Корисні копалини. Ґрунти (акцент – на корисні копалини як різновид гірських порід).

 23. Збільшити кількість годин на тему „Корисні копалини”. Враховано. Тема „Паливні корисні копалини” додана у розділ „Енергія в нашому житті”.

24. З теми „Повітря” вилучити терміни „теплопровідність” і „пружність повітря”. Враховано. Терміни вилучені.

25. Тема „Розширення повітря при нагріванні, теплопровідність і пружність. Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водною поверхнею” не Враховано. Залишено: „Розширення повітря за нагрівання”. Опис ключових змін до оновлених програм початкової школи 32 відповідає віковим особливостям дітей.

26. Змінити тему „Роль живих організмів в утворенні ґрунту з гірських порід”. Враховано частково. Пропонується тема „Хто живе в ґрунті? Роль живих організмів в утворенні ґрунту”.

27. Змінити назву і зміст розділу „Сонце джерело енергії на Землі” (не відповідає віковим особливостям молодших школярів). Враховано. Здійснено структурне вдосконалення з метою дотримання логіки викладу матеріалу. Змінено назву розділу. Зміст навчального матеріалу скоректовано відповідно до вимог Державного стандарту та віковим особливостям учнів.

28. У розділі „Людина та її організм” вивчати нервову систему людини. Враховано.

29. Збільшити кількість годин на вивчення теми „Людина та її організм”. Доповнити розділ практичними завданнями з питань гігієни, здорового способу життя, запобігання виникнення різних захворювань. Враховано. Знята сітка годин на вивчення розділу. Вчитель самостійно визначає кількість годин на вивчення певних тем. Розвантажено зміст програми, вивільнений час вчитель може використовувати на практичні завдання, дослідження, проекти.

30. Збільшити кількість екскурсій, розширити тематику. Враховано. Кількість екскурсій збільшено за рахунок розвантаження змісту навчального матеріалу. Тематику учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із врахуванням вікових особливостей, або обирає із запропонованих у програмі варіантів.

Я у світі

На основі узагальнення побажань було здійснено наступні зміни:

1. Знято теми, які дублюються зі змістом предмету «Основи здоров’я» і які доцільніше вивчати на «Основах здоров’я» (Розвиток людини протягом життя, зовнішність людини).

 2. Доповнено чи конкретизовано теми, які повторюються в 3 і 4 класах програми «Я у світі» (Наприклад: «Людське Я» (3 клас) ; Дискусія на одну із тем ( на вибір): « Де закінчується щедрість і розпочинається марнотратство?», «Чим відрізняється стійкість від упертості?» (4 клас); «Символи держави: Герб, Прапор, Гімн , їх значення».(3 клас) і Національні та державні символи України. Робота з документами. Обговорення с.10, с. 20, с.67. Конституції України. (4 клас) тощо.

3. Включено в програму практичні роботи, рольові ігри, дискусію, навчальні проекти. Зроблено акцент на тому, що проекти можуть бути колективні, групові, індивідуальні. На кожен навчальний проект запропоновано кілька тем. Це дало змогу об’єднати деякі теми і цим, з одного боку, розвантажити програму, надати право вибору як вчителю так і учню, з іншого, підказати вчителеві на які аспекти варто звернути увагу. Наприклад, після теми «Національні та державні символи України» (4 клас) пропонується практична робота: «Створення фотоколажу ( проведення конкурсу малюнків) на одну із тем (на вибір): «Державні символи у моєму житті», «Хліб і сіль - символи української гостинності», «Свята нашої держави». Опис ключових змін до оновлених програм початкової школи 36

 4. Запропоновано практичні види діяльності, які можуть активізувати формування соціальної та громадянської компетентностей: o Дослідження діяльності дитячих екологічних організацій, станцій чи груп в твоєму селі, місті чи регіоні. o Екологічний рейд «Рідній природі - на допомогу». o Благодійна акція “Допомагаємо творити добро”. o Волонтерство як добровільна суспільно корисна діяльність.

 5. У Державних вимогах до навчальних досягнень учнів відбулося зміщення акцентів зі знаннєвих результатів на діяльнісні. У цілому, у проекті оновленої навчальної програми предмету «Я у світі» враховано більшість пропозицій, поданих у коментарях, що стосувалися розвантаження та осучаснення програми

Поняття есе

Есе – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми.

На відміну від реферату, який адресується будь-якому слухачеві есе – це ближче до репліки, що адресується підготовленому слухачу. Тобто людині, яка вже має уяву, про що йде мова. Власне, така «адресність» дозволяє автору есе зосередити увагу на розкритті нового змісту, а не нагромаджувати різними службовими деталями викладення матеріалу в письмовому форматі.

Поради щодо побудови есе:

Будь-який твір есе варто розпочати зі вступу, в якому має бути висвітлено загальний підхід до теми, вступ повинен містити проблемне завдання і відповідь на поставлене питання. Автор есе не має права описувати все, що йому відомо в обсязі заданої теми, а лише те, що буде творчою відповіддю на поставлене питання у темі. Упродовж усього есе необхідно підкреслювати зв'язок поданих фактів з тезою.

Основна частина есе вибудовується з метою переконання читача. Для цього автор есе має використати вагомі аргументи. Спочатку варто викласти головні ідеї та факти, які підтверджуватимуть приклади до цих ідей.

Есе має містити озвучену кінцівку. При цьому зовсім не важливо, кінець є ствердженням будь-чого, запитанням чи статочно не завершеними роздумами. Вдалим варіантом завершення есе вважається використання афоризмів і цитат.

Приклад.

 Серце моє Серце у мене дуже велике. Воно різнокольорове. Шматочок жовтого, тому що я добрий. Шматочок сірого, тому що інколи буваю сумним. А ще воно у мене яскраве, тому що я дуже люблю життя та своїх близьких

Дев’ять правил написання креативного есе

 Як радять писати есе? Правильно! Креативно, Що криється за цим словом? Швидше за все, політ думки, оригінальність тощо. Все просто: головне – засвоїти дев’ять правил.

 1. Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).

 2. Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).

 3. Різна структура речень. (Читати речення правильної структури нудно. Додайте кілька інверсій. Пишіть різні за довжиною речення.)

 4. Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоб уразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.)

 5. Різні слова (синонімія.)

 6. Лаконічність.

 7. Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення повинне нести унікальний зміст).

 8. Активна життєва позиція.

 9. Книги про есе — це здорово.

Прийомів для написання успішного есе існує багато. Наводимо деякі з них.

 • Ефектний початок – вступ, дуже важливий елемент твору. Читач визначає для себе, чи варто йому читати ваше есе. Для початку есе існує кілька підходів.

 1. Стандартний (найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань: хто, що, коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу читачеві зрозуміти, чого йому очікувати.

 2. Несподіваний – це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований або шокований.

 3. Дієвий — зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі. Цей підхід зручний для коротких есе.

тепер – що зміниться у програмах по предметах:

Українська мова

Раніше діти складали речення за малюнком у підручнику з обмеженою кількістю слів, що вбивало всякий потяг до творчості. А тепер діти складатимуть речення довільно.

Звукові схеми складних слів, наприклад, «ящірка»,  вирішили подавати у 3-му класі, а в першому залишити лише прості.

Замість написання тексту-роздуму, тексту-міркування чи тексту-розповіді, які мають чітку структуру, вводиться новий тип мовлення – есе, аби дітям  було легше висловлювати власні думки.

Деякі заскладні теми, як-от «Правопис особових закінчень дієслів», перенесли у старші класи.

  

Літературне читання

З програми вилучили вивчення творів 49 радянських письменників (яких саме, поки що не вдалось з’ясувати), натомість наповнили навчальну програму дисципліни іменами сучасних авторів - Мар’яни Савки, Наталки Поклад, Лесі Ворониної, Зірки Мензатюк, Сергія Гридіна, Андрія Куркова, Катерини Штанко тощо.

Дітей навчатимуть аналізувати вчинок дійової особи без поділу на «хороший-поганий».

Навичку читання тепер не перевірятимуть за кількістю прочитаних слів на хвилину, адже це не дає дітям зрозуміти зміст прочитаного. Акцент робитиметься на якості читання – тобто на виразності та розумінні прочитаного. Наприклад, учень/учениця 4 класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі.

  

Математика

Перші в житті літні канікули дітям запам’ятовувалися одним – зубрінням таблички множення. За оновленою програмою вони вчитимуть табличку множення у другому семестрі 2-го класу і лише до 5, а від 6–9 учні 2-го класу зможуть у обчисленнях користуватися таблицями. А вже у 3-му класі школярі мусять навчитися рахувати без допоміжних матеріалів.

Першокласників не змушуватимуть завчати напам’ять таблиці додавання і віднімання в межах 10, а учнів 2-го класу – в межах 20.

Природознавство

 Замість десяти проектів (це коли дитина має готувати, а для того -  невідомо де шукати інформацію, наприклад, про рідкісну тварину), відтепер у перший рік навчання готуватимуть два проекти у і по чотири у наступних класах.

Чимало тем з природознавства, інформація про які є заскладною і не відповідає віку, наприклад, «Опріснення води» чи «Встановлення джерел забруднення повітря», вилучать з програми початкової школи, і вивчатимуть у курсі географії у старшій школі.

Фізкультура

Нарешті обіцяють відмовитися від військових команд на зразок «Клас, струнко!» чи «Рівняйсь!».

На фізкультурі відтепер замість  конкретних спортивних дисциплін, наприклад, лижного бігу буде більше вправ з оздоровчої гімнастики та релаксації, а також більше рухливих ігор, таких як бадмінтон чи фрізбі (кидання пластмасового диску двома чи більше гравцями із рук в руки так, щоб диск не торкнувся зеДо найбільш суттєвих змін належать такі:

знято фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми. Учителі визначатимуть їх самостійно, враховуючи рівень підготовки класу, наявність навчально-методичного забезпечення  та регіональні особливості;

знято дублювання змісту у  навчальних предметах «Основи здоровʼя», «Я у світі», «Природознавство»;

здійснено перерозподіл тем між класами з метою приведення процесу навчання у відповідність до вікових можливостей молодших школярів та принципу здоров’язбереження;

уніфіковано термінологію програм, якою мають послуговуватися вчителі та автори підручників, її наближено до вікових особливостей молодших школярів.

У пояснювальних записках до окремих предметів корегувались цілі й завдання, уточнювались особливості організації вивчання програмового матеріалу. Зокрема, у навчальній програмі з «Української мови» уточнено перелік словникових слів, зокрема, вилучено ті, що не є поширеними в мовленні молодших школярів (цемент, фанера, республіка тощо), натомість додано нові, які набули широкого вжитку (аеропорт, милосердний, ноутбук та ін.). Із програмових вимог видалено письмо на дошці. Із мовленнєвої змістової лінії в 2-4 класах вилучено підрозділи «Аудіювання» й «Читання» (їх перенесено до програми з літературного читання).

У програмі для 2 класу конкретизовано правила переносу слів, а саме: з буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом, подовженими приголосними звуками; розділ «Корінь слова. Спільнокореневі слова» та правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в корені перенесено до програми для 3 класу.

 У 3 класі в розділі «Текст» замість міркування введено есе (розмірковування в довільній формі на будь-яку знайому тему); усунуто складання текстів-інструкцій, побудову речень за схемами.

У програмі з «Літературного читання» конкретизовано позиції, які спрямовують учителя на реалізацію компетентнісного підходу (наприклад, «користується прийомами з розвитку темпу читання» замінено на «виконує вправи з…»; «має уявлення про один із способів зображення персонажа – опис його зовнішності» замінено на «знаходить у тексті опис зовнішності персонажа» тощо) та формування ціннісного ставлення до читання як джерела знань і як засобу естетичного задоволення (наприклад, розповідає про свої враження, почуття, які виникли під час читання/слухання; називає події твору, які їх викликали; пояснює свою думку).

 Формулювання змісту навчального матеріалу у вигляді методичних рекомендації уніфіковано відповідно до формату такого документа, як навчальна програма.

 Уведено розділ «Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення» із вимогами по кожному класу з урахуванням тих, що були зазначені в програмі з української мови та відповідно було додано опис цього розділу у пояснювальній записці програми.

 Спрощено вимоги до навчальних досягнень учнів, щодо власних висловлювань; обов’язкової кількості творів, що учні мають читати напам’ять.

 Проаналізовано та оновлено коло читання в кожному класі з використанням рекомендаційних списків дитячої літератури, що були надані Національною бібліотекою України для дітей, авторитетними електронними ресурсами. Для виконання програми планується видання навчальної книги серії «Шкільна бібліотека» для учнів 1-2 та 3-4 класів, до якої увійдуть твори авторів, прізвища яких уведено в програму.

У програмі з «Математики» відбулося зміщення акцентів із знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб ураховано пропозиції фахівців щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів із різними навчальними можливостями. В оновленій програмі пропонується у другому класі виконувати множення зручним для дитини способом: замінювати додаванням, зважаючи на попередній результат, з опорою на таблицю. Зміщено акценти щодо набуття учнями обчислювальної навички як найвищого ступеня оволодіння прийомами обчислення.

 У програмі з «Природознавства» знято розподіл годин на вивчення кожного розділу. Збільшено кількість уроків-екскурсій та спостережень у природі. Розширено тематику навчальних проектів. Приведено у відповідність зміст навчального матеріалу та вимоги до кінцевих результатів засвоєння програмового змісту з урахуванням вікових особливостей учнів початкових класів.

 Тему «Тіла і речовини» інтегровано у зміст програми 1-го, 2-го, 3-го та 4-го класів. У першому класі в розділі «Навколишній світ» формуються уявлення про тіла неживої природи, природні та штучні тіла. У розділі «Нежива природа» діти знайомляться з речовинами на прикладі води, повітря, піску, глини та досліджують деякі їхні властивості.

У другому класі формується уявлення про агрегатні стани речовини на прикладі води (твердий – лід (cніг); рідкий – вода; газоподібний – водяна пара) та перехід води з одного стану в інший за нагрівання та охолодження (утворення хмар та опадів, колообіг води у природі, замерзання водойм, відлига). Учні набувають практичних навичок, досліджуючи речовини у різних агрегатних станах, порівнюють властивості льоду та снігу, усвідомлюють, що сніг і лід – це вода, досліджують сніжинки за допомогою лупи та за малюнками.

У третьому класі поглиблюються знання учнів про речовини та їхні властивості, формується поняття про розчинні та нерозчинні у воді речовини, учні досліджують розчинність речовин, що використовуються у побуті. Вивчаючи властивості води, варто наголосити, що всі рідини приймають форму посудини, у яку їх наливають, текучі, але водночас мають і відмінні властивості (практична робота «Порівняння властивостей води та інших рідин»). При вивченні складу повітря учитель наголошує, що воно є сумішшю газоподібних речовин (кисню, азоту, водню вуглекислого газу, водяної пари та ін.). Властивості газоподібних речовин вивчаються на прикладі повітря. Усі гази займають весь доступний їм простір, легко стискаються, розширюються при нагріванні і водночас мають різні властивості (на прикладі кисню, водяної пари, вуглекислого газу).

У темі «Корисні копалини» поглиблюються знання учнів про властивості речовин у різних агрегатних станах на прикладі твердих, рідких та газоподібних корисних копалин. Знайомлячись із колекцією корисних копалин учні порівнюються їхні властивості.

При вивченні ланцюгів живлення, травної, дихальної та кровоносної систем, гігієни шкіри, складанні раціону здорового харчування знання учнів про речовини у 3-му класі розширюються, а узагальнити їх допоможе проект «Різноманітність речовин і матеріалів та використання їх людиною».

Навчальна програма «Я у світі» зазнала таких змін: знято теми, які дублюються зі змістом  предмета «Основи здоров’я» і які доцільніше вивчати на «Основах здоров’я»  («розвиток людини протягом життя», «зовнішність людини» тощо). До програми включено практичні роботи, рольові ігри, дискусію, навчальні проекти. Зроблено акцент на тому, що проекти можуть бути колективні, групові, індивідуальні. На кожен навчальний проект  запропоновано кілька тем. Це дасть змогу об’єднати деякі теми, чим  розвантажить програму та надасть право вибору як вчителю так і учню/учениці.

У програмі «Основи здоровʼя» вилучено інформацію щодо оцінювання навчальних досягнень учнів, у розділі «Фізична складова здоров’я» поняття «мінерали» і «мікроклімат», оскільки в змісті навчальної програми з природознавства не передбачено формування понять «клімат», «мінерали» та «гірські породи»; вимогу «називає групи зубів та їх функції тощо.

З програми «Трудове навчання» вилучені теми «Виготовлення об’ємних виробів з дроту» та «Бісероплетіння». Зміст практичної роботи визначається вчителем/вчителькою самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Об’єкти праці для виготовлення на уроках учитель/учителька добирає опираючись на побажання учнів.

Навчальна програма «Музичне мистецтво» оновлена за рахунок вилучення важких для сприймання дитиною теоретичних формулювань, музичних творів застарілого змісту або складних для сприйняття учнями цього віку.

Наданням вчителеві/вчительці більше можливостей для вибору репертуару  – 50% музичного матеріалу вчитель/вчителька може обирати на свій розсуд – із запропонованого програмою додаткового репертуару або здійснювати доцільну заміну відповідно до умов школи, підготовленості та запитів учнів тощо. Введено пункт «Орієнтовний матеріал для…» замість «Основний матеріал для….».

У програмі «Образотворче мистецтва»  вилучено зайву теоретичну інформацію.

Навчальна програма «Мистецтво» зазнала незначних змін, до переліку синтетичних мистецтв додано «цирк», в «Орієнтовні твори для сприймання теми» – «Картини місцевих художників» та «Роботи місцевих художників та майстрів», в перелік ХТ (художні техніки): роздмухування, набризк, монотипія, діатипія, гратографія, плямографія.

Програма з «Інформатики» оновлена з дотриманням концентричності. Тема «Графіка» розглядалася лише у другому та четвертому класах, тепер ця тема є з 2 по 4 класи. Зміст навчального матеріалу розділ «Текст» доповнено темами «Сприймання тексту в електронних книгах» та «Орієнтування в списку книг електронної бібліотеки». Програму осучаснено внесенням до її змісту понять, які вивчаються на інших предметах (електронні карти, схеми, діаграми тощо).

Зміст навчального матеріалу та державних вимог до рівня навчальних досягнень учнів програми «Інформатика» мають нове формулювання з передбаченням, що дитина зможе практично виконати дії на стаціонарному, портативному, будь-якому мобільному пристрої, незалежно від різноманіття операційних систем та від того чи в інстальованій програмі на ПК буде виконуватись, чи в хмарному середовищі. Опис практичних частин оновлено так, що можна не завантажувати жодну програму на стаціонарний комп’ютер, окрім операційної системи, а виконувати все в Інтернеті.

Важливим чинником сучасної освіти є використання знань з інформатики для медійної та інформаційної грамотності дитини як складової успішності у навчанні інших предметів.

У державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці включено фразу «учень/учениця використовує у своєму мовленні», до кожної теми. Це зроблено з метою уникнення застосування дітьми абстрактних понять, складних наукових термінів.

У програмі «Фізична культура» замінено термін «Школи вправ, м’яча та ін.», вилучено систему оцінювання фізичної підготовленості школярів 7-10 років, лист контролю фізичної підготовленості учня, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета «Фізична культура», тестові завдання для оцінювання теоретичних знань учнів 2-4 класів тощо. Доповнено зміст сучасними рухливими іграми та вправами на релаксацію. Лижну і ковзанярську підготовку та плавання винесено у додатки, зміст яких можна використовувати за наявності відповідних умов.

У зв´язку з внесеними змінами у навчальні програми, наголошуємо, що календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.

Автономія вчителя має бути забезпечена вільним вибором форм організації навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти. Отже, вчитель має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.  Адміністрація навчального закладу або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення навчально-виховного процесу, а не контролю.

Для реалізації оновленого змісту навчальних програм місцевим органам управління освітою та обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти необхідно скоординувати роботу усіх регіональних методичних служб та провести широку інформаційну роботу. Обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти відкорегувати навчальні плани курсів підвищення кваліфікації вчителів початкових класів; спланувати проведення тематичних постійно діючих семінарів, семінарів-практикумів, круглих столів, тренінгів, виїзних засідань кафедр та відділів з метою ознайомлення з особливостями змісту та методикою викладання предметів за оновленими програмами.млі).

Сертифікат